Залишу цей запис хоча б для того, аби не бачити попереднього про смерть Віталія кожного разу, як заходжу сюди. Не те щоб мені нестерпно боліло, ні. Але це мій перший досвід смерті когось принаймні відносно близького. І я все ще того не зрозуміла до кінця. Ну, що його взагалі більше немає.
В цьому плані я навіть заздрю релігійним людям. Вони вірять в концепт душі, вважають, що близькі поруч, а після смерті їх чекає геть інше життя…
У мене таких "переваг" немає, тож все однозначно й трохи лячно. Особливо коли починаєш це аналізувати.

Ну що, я змінила один не найприємніший запис на інший близький за атмосферою. Браво я.