Завтра мені 28. Другий рік святкуватиму без партнера, й хтозна, скільки їх таких ще попереду… З планів хіба що за тортом сходити та насолоджуватися трьома вихідними. В принципі все.
Мама йде в другу зміну, приятелі - на виставку Ван Гога. Після повідомлення про день народження та необхідність бути з малим запала тиша. Здається, що дрібниця, але неприємно якось. В суботу один з них на дні народження, тому грати теж не будемо. В принципі я й не чекала, за ці пів року ми грали в НРІ чотири чи п'ять разів. Принаймні в неділю точно граємо онлайн з моїми котиками. Дуже без них сумую…

На роботі все складно й просто одночасно. Складно в розрізі взаємин з колегами (не вмію в ці ваші соціальні ігри, хоч ти лусни), тільки здається, що починаю розуміти та розбиратись у взаєминах — хтось перевзувається, вилізають якісь "темні сторони" й оце все, за що ненавиджу колективи. А просто в тому, що є принаймні якась "база", яку необхідно виконувати. З дня в день те саме, але це дає якесь відчуття стабільності.