0
Конкретно зараз за вікном сіро, мокро та неприємно. Середньостатистичний листопад, якщо так подивитись. Настій відповідний.
Якщо говорити в цілому, то "краєвид" цілком типовий для спального району: доріжка з запаркованими автомобілями, невеличкий кіоск на узбіччі, двоповерхові приватні будинки навпроти та перукарня на першому поверсі одного з них.
Якби визирнути трохи далі, то видно трасу по якій регулярно ганяє поліція, швидка та пожежники.
«
...під час конфлікту ми перш за все обираємо, на чий бік нам стати, бо так простіше, ніж тримати в голові два погляди водночас. Далі ми шукаємо факти, які підтверджують те, у що нам хочеться вірити, що найприємніше для нас і завдяки чому наше життя йде далі у звичному руслі. Після цього ми дегуманізуємо нашого ворога. Для цього існує багато способів, але найпростіший — забрати у нього ім’я.»
— Ведмеже місто. Фредрік Бакман